У Віктора війна забрала найдорожче – життя найрідніших людей.

Я вже дідусь, у мене п’ятеро онуків.

24 лютого зранку їхав на роботу - у Viber з офісу прийшло повідомлення про те, що почалася війна. Після цього щоночі рахували прильоти.

Був будинок, була сім’я: бабуся, дідусь, онук. Бабусю в домі прибило, дідуся – у швидкій, а онука по шматочках збирали на сусідній вулиці.

Коли онука поховав, тоді і виїхали. Забрав з собою двох онуків, 80-річну бабусю, і поїхав. Нас знайомі запросили у Дніпропетровську область, тож зараз тут і живемо.

Зараз не працюю, я пенсіонер. Займаюся з онуками уроками.