Історії, які ви нам довірили
Я пам'ятаю цей день дуже чітко. Мені було десь вісім років. Увечері я зайшла в кімнату до своєї бабусі, на вулиці вже було темно, і вона дивилася телевізор. На екрані йшов репортаж новин з Києва. На майдані Незалежності зібрався мітинг, було багато людей в балахонах і добровольців.
Перевівши погляд на бабусю, я побачила нерозуміння і страх в її очах. Потім вона почала пошепки тараторити: «Хоч би не було війни… Хоч би не було війни».
Тоді я не розуміла сенсу її слів, але вони досі звучать у моїй голові, коли згадую про свій рідний будинок і місто, у яке я тепер не зможу потрапити.
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
