Арт-мемориал Виктора Меламеда – память о Виктории Амелине

Історія подана мовою оригіналy

Виктор Меламед – преподаватель, художник, иллюстратор создал арт-мемориал, посвященный войне России против Украины. Виктор рисует портреты погибших мирных жителей, чтобы почтить их память и рассказать об ужасах войны.

Виктория Амелина

37 лет, писательница, поэтесса, лауреатка премии Джозефа Конрада. Состояла в группе Truth Hounds, расследовавшей военные преступления в Украине. Получила тяжелые ранения 27 июля при попадании российского Искандера в ресторан Ria Lounge в Краматорске, где ужинала вместе с группой колумбийских писателей и журналистов, которых сопровождала как переводчица. Трое из них тоже были ранены. Виктория умерла ночью в больнице.

Вот одно ее стихотворение:

Пам'ятаю, як я себе берегла малою

Якби зі мною трапилася біда

Мій дідо плакав би так нестерпно

Як в день, коли в лікарні померла баба

Але ж мій дідо уже полетів за нею

Тому я давно не боюся війни і смерті

Коли снаряд вбиває сусідську дівчинку

Я сперечаюся з небом, де всі вони

Кажу, подивись, це ж в мене немає діда

І навіть мій дід погодився би зі мною:

Так, краще б тебе, бо в тебе немає діда

А її, подивися, сидить і сидить над нею

Він навіть не може плакати

так нестерпно

Насправді і я би також - не зміг.