Світлана кілька років працювала фармацевтом у Пологах. До своєї аптеки прикипіла щиро, каже, найголовніше, що був дружний колектив. З початку війни жінка роботу не залишила і мужньо продовжувала відпускати ліки. Хоча довкола вже були чутні вибухи. Вже під час серйозних обстрілів разом із чоловіком приходила до аптеки, щоб забити двері. Але це не допомогло.