В день повномасштабного вторгнення Анна поїхала на роботу. Під звуки перших вибухів доводилося працювати, аби лише виплатити людям зарплату. При цьому жінка не забувала й волонтерити. Допомагала українським військовим: готувала їжу на блокпости та робила маскувальні сітки. Більшість часу Анна провела в погребі, ховаючись з родиною від російських атак. Жінка дуже хвилювалася за маленького онука. До війни родина мала власний бізнес: утримувала та розводила перепілок. Та фермери змушені були заколоти птицю.