«Не вірилося, що почалася війна. Лягла спати, а тут летить величезна ракета», – розповідає Ірина Дроздова з Кам'янського. Вона каже, що спочатку сподівалися, що війна швидко скінчиться. 4 березня, під час сильного обстрілу, снаряд потрапив до будинку її сестри, і жінку вбило разом із чоловіком просто у ліжку. Поховати їх нормально не було можливості через постійні обстріли, тому Ірині довелося просто закопати їх на цвинтарі навіть без труни, замотавши в килим. 8 березня вона перечікувала обстріл у підвалі в іншої своєї сестри, а коли вранці вийшли і побачили всі руйнування, то довелося переїжджати на інший кінець села. Каже, що перебувати в селі під обстрілами було неможливо, і все це дуже позначилося на її психіці.