Анатолій розповідає про виживання під час війни. Вже 26 лютого 2022 року в нього не стало води і світла. Почалися обстріли. Життя врятував підвал в сараї, адже одного разу вдарило дуже близько, будинок ледь встояв. 

За Анатолієм та його дружиною приїхав хрещений син, взяв з собою до Маріуполя. Ховалися у підвалі багатоповерхового будинку майже у центрі. Спостерігали за боями, які відбувалися вже зовсім поруч.

А 17 березня, почувши тишу, вирішили виїжджати. Вздовж узбережжя, на Мєлєкіно. Далі за 4 тисячі гривень купили пів-баку бензину і дісталися Бердянська. 

Анатолію запам’ятався останній відрізок шляху, коли вже було видно український блокпост. Тоді колону обстріляли, загинули дві родини. У машину, де вони сиділи, також влучили, але снаряд не розірвався, застряг у криші.