За два місяці до початку війни Наталія дізналася, що в неї рак молочної залози. 24 лютого вона прокинулася у Києві від вибухів, але коли з клініки зателефонували, щоб перепитати, чи прийде жінка на прийом до лікарки, Наталія погодилася. Кілька днів Наталія разом з родиною перебувала у друзів за містом. Переховувалися у підвалі від ракетних ударів разом з дітьми. Але жінці потрібно було розпочати курс променевої терапії, що було неможливо тоді у Києві. Тому – спочатку Івано-Франківськ, потім Львів та Ужгород. Наталія пригадує якими переповненими були онкоцентри західу України. Попри все лікарі надавали допомогу усім пацієнтам.