Державна служба якості освіти України та управління Державної служби якості освіти у Київській області діляться історіями вчителів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання.

Євгенія Адамчук 

Посада вчитель української мови і літератури Путрівського опорного закладу освіти – освітнього центру Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області.

"Війна для нас, як і для багатьох мешканців Київщини, почалася о 5 ранку з потужних вибухів, від яких здавалося, що будинок розвалиться. Швидко стало зрозуміло, що рідний дім не може бути надійним укриттям, тому довелось відправитись у «подорож». Завжди мріяла відвідати якнайбільше куточків нашої країни, але ніколи не думала, що це буде за таких обставин. Важко передати словами захоплення щирістю та добротою наших українців, які залишали відчиненими двері своїх будинків для абсолютно сторонніх людей!

Коли моя родина вже була в безпеці, 2 березня зник зв’язок із рідним Маріуполем, де лишилися батьки та рідні.

Півтора місяці пошуку хоч якоїсь краплини інформації, півтора місяці очікування на дзвінок або повідомлення…

Справжнім порятунком від усіх думок та пошуків стало повернення до роботи. Які б події не відбувались, як би вони не впливали на моїх близьких та знайомих, але о 9-00 ми починали наші уроки: вітали один одного, знаходили в собі сили посміхнутися, вивчити щось нове, підготувати та виконати цікаві завдання, поділитися враженнями, і бажали усім спокійної ночі. Підготовка до уроків, проведення, перевірка завдань, спілкування із дітками та батьками стали рятівним кругом. Дуже хотілося, щоб попри війну діти продовжували вчитися, дізнавалися щось нове, розвивали свої компетенції.

Переконана, що ми скоро Переможемо! І в наступному навчальному році зможемо повернутися до стін рідної школи!"