Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Валентин Клішко

"18 березня автівку з татом розстріляли"

переглядів: 38

72-річний Валентин Клішко помер у лікарні Бердянська від тяжких вогнепальних поранень, які отримав того ж дня під час евакуації з Маріуполя. Вранці 18 березня 2022-го він сів у волонтерський автомобіль, доїхав до перехрестя між проспектом Будівельників і бульваром Шевченка й потрапив під обстріл. Водій вцілів і зміг завезти пораненого до лікарні, втім близько 18.00 під час операції Валентин помер.

18 березня автівку з татом розстріляли

«Ми зі сім'єю жили в 17 мікрорайоні, а батько – у 20-му. Перед війною він захворів на ковід. 22 лютого діагностували пневмонію, а через два дні почалася повномасштабна війна. Я встигла купити ліки, бігала до нього, робила уколи. Це було можливо до 7-8 березня. Над головою літали снаряди, падали уламки. Коли навідувати тата через обстріли стало неможливо, він був змушений робити ін'єкції самотужки», – розповіла донька Юлія Мазур.

11 березня 2022-го в квартиру Юлії прилетів уламок, який поранив подругу молодшої доньки. Чоловік Юлії та сусід повезли її з іще однією пораненою до лікарні. Дорогою авто розстріляли, пасажирам вдалося вижити, вони потрапили в лікарню.

«16 березня ми забрали всіх поранених і виїхали в Запоріжжя. До батька я не могла дістатися, бо на бульварі Шевченка, де він жив, тривали страшні бої. Я попросила волонтерів його забрати. 18 березня автівку з татом розстріляли. У нього були тяжкі поранення, прострелені печінка, легені, нирки», – пригадала Юлія.

Валентин Клішко був родом із Маріуполя. Понад 20 років працював майстром із ремонту обладнання на металургійному комбінаті імені Ілліча. Також ремонтував крани у Маріупольському порту. Останній період життя був на пенсії. Донька Валентина із зятем перебудували його будинок у селищі Піщане. Валентин не міг дочекатися, коли переїде в оновлене житло.

«Тато був спокійним, добрим, ніколи не сказав про інших лихого слова, нікого не образив. Прекрасна людина, чудовий батько. Він був також музикантом, грав у ВІА «Аргонавти» на барабанах. Це свого часу був знаний гурт у Маріуполі. Моя мама співала там, а тато був барабанщиком», – розповіла донька.

Друзі Юлії поховали Валентина у Бердянську.

У нього залишилися донька, зять, онуки, правнуки і сестра.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних чоловіки пенсіонери поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення літні люди (60+) перший день війни Соцмережі окупація
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій