Юлія Коженкова із сім'єю півмісяця прожила у бомбосховищі. Людей було так багато, що декому доводилося буквально спати сидячи. Найбільше Юлія боялася, що одна з її двох дочок захворіє. Ані лікарів, ані ліків… Молодшій доньці на момент вторгнення було лише два з половиною роки… Сім'я Коженкових дивом пережила найважчі дні. Змогли вибратися з окупації, і тепер мріють про одне – повернутися до українського Маріуполя…
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: