Історії, які ви нам довірили
У 2014-2015-му життя, звичайно, страшним було. Ми вікна зачиняли подушками, тому що все торохтіло-дзвеніло. І одягалися, і в льоху сиділи.
Пам’ятаю, лежу в спальні, а у вікна прямо червоні кулі якісь летять, снаряди летіли.
Тому вікно подушкою і затуляли.
Снаряди літали – не дай Бог! Ми ховалися, якось пережили.
Було трохи затишшя, а зараз знову почалося. Чути, як нескінченно стріляють.
Дід мій помер у 2015 році, уже під час війни, я залишилася сама, донька живе у своєму будинку, дякую, допомагає.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Петропавлівка
Місце подій:
Петропавлівка
Дата інтерв'ю:
13.12.2021
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Текст
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
