Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Тетяна Заболотня

"Війна ще більше об’єднала моїх колег-вчителів"

переглядів: 234

Державна служба якості освіти України та управління Державної служби якості освіти у Київській області діляться історіями вчителів закладів освіти, які в непростих обставинах надихають дітей продовжувати навчання.

Тетяна Заболотня

Посада директор Гор-Пустоварівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів – закладу дошкільної освіти Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області.

«Війна поділила життя кожного українця на «до» і «після». З 24 лютого всі ми переосмислили життєві цінності, по-іншому подивилися на своїх рідних, близьких, друзів, колег. Дехто виявився недругом, а хтось був готовий без вагань підставити своє плече для підтримки й допомоги.

Війна ще більше об’єднала моїх колег-вчителів. Вони стали опорою, підтримкою і для бійців територіальної оборони та ЗСУ, і для переселенців: плели захисні сітки, пекли хліб, пиріжки, готували обіди для наших захисників, допомагали продуктами харчування та одягом. Наш заклад освіти став волонтерським осередком у селі.

Багато уваги та підтримки потребували учні: і ті, що залишилися вдома, і ті, що виїхали за межі громади чи за кордон. Учителі не тільки проводили дистанційно уроки, а й намагалися зігріти дітей добрим словом, особливо тих, які прибули з окупованих територій: Бучі, Димера, Ірпіня, Немішаєва.

Одні з цих учнів з родинами встигли виїхати напередодні бойових дій, а інші ховалися у підвалах кілька днів, а потім під обстрілами втікали подалі від жахіть війни.

Вже на другий день після приїзду, діти долучилися до дистанційного навчання. З якою великою жагою вони навчалися, незважаючи на пережите і побачене, перебуваючи у не дуже комфортних умовах (у старій хатині з грубкою на дровах), не пропускали жодного уроку, старанно виконували усі завдання!

Щодня дивує і викликає захоплення позитив, відкритість, бажання спілкуватися цих діточок, яким у їх ще маленькому житті довелося так багато пережити і раптово подорослішати! У багатьох із них вже немає будинку, школи, де колись навчалися, друзів війна розкидала по всьому світу. Але є велике бажання повернутися додому, до мирного життя, є нездоланна віра у нашу перемогу!

Слава Україні! Слава Героям!»

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Київська область 2022 Текст Історії мирних жінки психологічні травми обстріли безпека та життєзабезпечення освіта робота діти перший день війни 2022
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій