Дар’я Андрющенко

"Вибігає шокована бабуся і каже страшні слова: «На Донбасі почалась війна»

Андрющенко Дар’я, 16 років, ОЗО Матвіївський ЗМВК «Всесвіт» МСР, село Матвіївка, Запорізька область

Есе «День, коли почалась війна»

Війна на сході України почалась 3 квітня 2014 року. Як я пам’ятаю, це був мій звичайний день, у якому все йшло за планом і не передбачувало нічого жахливого. Саме в той момент я каталася на велосипеді на подвір’ї, аж раптом із будинку вибігає дуже шокована бабуся і каже страшні слова: «На Донбасі почалась війна».

У той час мені стало моторошно від того, що показували по телевізору. Більшість людей залишилися без житла, хтось потрапив до лікарні, хтось загинув, а хтось просто виживав як міг. Люди фактично жили на вулиці та не мали їжі. Але когось до себе прихистили знайомі, хтось мав змогу переїхати до іншого міста, а інші так і залишилися без притулку. Але що робити самотнім літнім людям, які залишилися одні та не мають ніякої допомоги.

Моє дитяче серце розривалось від таких важливих та жорстких подій, які там відбувалися. Але ще більш шкода мені було маленьких дітей, які навіть не підозрювали, що таке може статися. Адже вони жили та раділи життю, а тепер мають думати про незвичні для них проблеми, де сховатися та як вижити.

Не можна передати словами, що в той момент відчували жителі Луганська та Донецька. Для них життя вже ніколи не буде таким, як раніше. Вони багато чого втратили: сім’ю, кохану людину, батьків, дітей, домівку, роботу.

Це стало для них великим стресом у житті. Я не можу уявити, що було б із моєю сім’єю, якби я проживала там. Але мені пощастило. Кожного дня у мене в голові були страшні думки: а якщо війна дійде й до нас, що ми будемо робити, як ми будемо жити? І головне питання: як вижити? Чесно кажучи, мені було страшно виходити на вулицю.

Пам’ятаю, як у школі ми приносили великодні кошики для воїнів АТО, які боролися та захищали Україну. Звичайно, це невелика, але хоч якась допомога. Війна триває по сьогоднішній день, але хоч не так, як у 2014 році.

Можна зробити висновок, що мир – найбільша цінність та мрія у сучасному світі. 7 вересня 2001 року було прийнято постанову, за якою з 2002 року святкування Міжнародного дня миру має проходити кожен рік в одну і ту ж дату – 21 вересня.

Це свято створене для тих, хто постраждав у війні, кому потрібна підтримка і допомога, в першу чергу біженцям, мігрантам, особам, потерпілим від воєнних дій. ООН використовує святкування Дня миру для привернення уваги до своєї різносторонньої роботи на підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи й громади усієї планети до осмислення проблеми миру та обміну інформацією. Мирне небо над головою – щаслива країна!

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/