Два місяці в обложеному Маріуполі.
Лариса Троянова режисер за фахом, проте навіть її багата уява не могла уявити такий нереальний фільм жахів, що розгортався у її місті. Будинки складалися на очах, ховаючи під завалами людей живцем. Сусіди гинули від обстрілів або через відсутність доступу до медичної допомоги.
Лариса – діабетик. Коли життєво важливі для неї препарати почали закінчуватись, зрозуміла, залишитись у Маріуполі – підписати собі вирок.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.