Історії, які ви нам довірили
У мене рідна сестра, їй 76 років, вона живе в Новотошківському. Тож коли в них сильно стріляли, вони жили в підвалі. Їхню квартиру рознесло, вилетіли шибки. Це добре, що встигли вийти звідти. Точніше, вона пішла до підвалу, а чоловік залишався там, у квартирі. І там все вибухнуло! Навіть зараз, коли телефонуємо, дуже неспокійно за них.
У нас було так само.
Сидиш у квартирі – а будинок ходуном ходить від вибухів. Син навіть ліжко в льоху поставив.
Його доньки боялися всього, вони зразу туди бігли за будь-яких гучних звуків.
У нас є вулиця Комінтерна за лікарнею, і там чоловіка вбило, і руйнування були.
Наше селище з чотирьох сторін видно. І стріляли звідусіль.
Вийдеш на город – і бачиш, як летять такі білі вогні бух-бух-бух-бух…
Стріляли дуже сильно. Місто Щастя сильно бомбило, а це не дуже далеко від нас. Потім Огородне, де я працювала на станції. З усіх боків лупили, але в нас якось більш-менш обійшлося.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
