24 лютого вночі почали дуже стріляти. Владислава побачила в небі вогонь, їй стало страшно. Сім'я вирішила поїхали до центру міста до знайомих.
Снаряд потрапив до квартири. Дідусь сказав, що трясе будинок та квартири – вже немає. Дідусь та бабуся Владислави просиділи у підвалі півтора місяці. Вони бачили, як гинули сусіди. Як люди божеволіли.
У березні загинули студенти та викладачі Маріупольського державного університету, де працюють рідні Владислави. Як таке можливо у 21 столітті?
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.