Марина Андріївна перед війною отримала диплом Донецького національного університету та повернулася до рідного Світлодарська. Через перші обстріли поїхала з дітьми на півроку до Харкова.
Коли по дорозі побачила вирви від снарядів, сильно злякалася.
Вона сумує, що не може побачитися зі своїм батьком. Родичі потрапляли під обстріли, і найбільше вона боялася їх втратити.
Дуже переживала, коли не могла до них додзвонитися.
Війна змусила жити одним днем та цінувати життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.