Два місяці без ліків, повноцінної їжі та під постійними бомбардуваннями – так Ганна описує пережите нею у бункері заводу «Азовсталь».
Коли дітей уже не було чим годувати, чоловіки, незважаючи на обстріли, пробиралися в розбиті склади і прямо з землі збирали макарони та крупи.
Завод бомбили по квадратах, багато притулків було зруйновано. Домовленості про евакуацію мирних жителів завжди зривалися.
Надії на порятунки згасали з кожним днем.
Місце інтерв'ю:
Запоріжжя
Місце подій:
Маріуполь
Дата інтерв'ю:
09.05.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Відео
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
