Разом з батьками Вадим мешкав на виїзді з Маріуполя в бік селища Мангуш. Ніхто навіть уявити не міг, що наступ окупантів буде з цієї сторони також. Будинок сім’ї Ялі майже одразу опинився на лінії вогню.

«Атмосфера була дуже гнітюча. Я потрапив під обстріл вже в перші дні вторгнення. Щосили довелося бігти до підвалу. Впродовж тижня зникло все: електрика, вода, зв'язок. Я не знав, що робити далі. 

Окупанти почали стріляти по моєму будинку. Прилетів "град" і я відчув, як будівля здригається. Ми вирішили переїхати в центр міста. Я відчував, що останній раз знаходжусь в своїй квартирі. 

Я бачив як місто поступово руйнується. Я бачив померлих людей на вулиці, вони лежали просто на землі, присипані землею. Дедалі російські бомбардування ставали сильнішими, гинули наші сусіди, нам доводилось день за днем когось ховати», - розповів мешканець Маріуполя Вадим Ялі.