Ганна розповідає, що найстрашніше – це залишитися в чужому місті, охопленому війною, без рідних та друзів. У Харкові дівчина здобувала вищу освіту у Національному фармацевтичному університеті. З початку війни виїхати не вийшло, Ганна з рештою студентів ховалася у гуртожитку. Якось до будівлі потрапило три снаряди, тоді було ухвалено рішення евакуюватися. До місця, де чекало таксі, довелося добиратися пішки під обстрілами.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: