До 2024 року Оля жила в окупованому Донецьку. Вона дорослішала у місті, у якому українську мову поступово прибрали зі шкільної програми, а замість історії України дітям викладали російську пропаганду. Тому понад усе дівчина мріяла виїхати на підконтрольну Україні територію. Свою історію вона розказала Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«Взагалі не було розуміння, в якій країні я знаходжуся, допоки я не виїхала. Наприклад, коли в початкових класах ми писали есе і торкалися теми громадянства, ким ми вважаємо себе, я просто не розуміла, що треба відповідати, бо я вважаю себе українкою, але сказати про це я там не можу», – говорить Ольга.

Найбільше дівчину пригнічувало те, що шкільна освіта була пронизана кремлівськими наративами. Дітям постійно розповідали, що Україна нібито напала на Донбас, а росія його нібито «звільнила». Оля не хотіла сприймати цю картину світу, тому вона слухала українські пісні, дивилася фільми через VPN і самостійно вивчала мову. Особливо важливим для неї став приклад старшої сестри, яка раніше виїхала до України.

«Я розуміла, що там є життя, вони говорять українською мовою, а мені на уроці російської літератури постійно виправляли літеру “Г”, казали: “Олю, де ти зараз перебуваєш?”», – розповідає дівчина.

В 11 класі Оля остаточно вирішила, що хоче вступити до українського університету. Але підготовка була небезпечною. Дівчина боялася, що її пошукові запити про історію України можуть перевірити. Попри це, вона продовжувала навчатися і готуватися до виїзду. 

У 2024 році Оля нарешті переїхала до Києва. На адаптацію знадобився час: спочатку їй було непросто знайти спільну мову з однолітками. Згодом дівчина знайшла себе в громадській діяльності.

Вона долучилася до проєкту «Молодь обирає Україну», який реалізують Фонд, Офіс Омбудсмана України та Міністерство молоді та спорту України. Ініціатива допомагає молоді адаптуватися після повернення в Україну: продовжити навчання, знайти роботу, отримати психологічну й юридичну підтримку та допомогу з житлом.

Оля – одна з 20 учасників проєкту. За цей час вона вже побувала в Нідерландах, виступала перед високопосадовцями та розповідала європейцям про життя в окупації.

«Розповідали про викрадених дітей, просто говорили з людьми, щоб вони знали більше про Україну. Ми розповідали про російську систему освіти в українських школах, саме в Донецьку. Зустрічалася з журналістами, щоб люди за кордоном більше дізналися про Україну та про окуповані території», – каже Оля.

Дивіться історію Ольги тут

Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова зібрав уже понад 145 тисяч історій про війну. Це найбільший у світі архів свідчень мирних жителів України, які постраждали від російської агресії.