Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

Поведінка дитини, через яку варто звернутися до психолога чи фахового лікаря. Поради психологині Любові Лоріашвілі
21.07.2022

Війна поставила перед нами нові виклики, до яких не кожен був готовий. Один з них – це втрати, розлука, страждання, які дорослі та діти отримали під час цієї війни. Користувачі порталу «Рінат Ахметов - Дітям. Сирітству – ні!» питають:

«Зараз ми всі переживаємо складні часи, ми роздратовані, діти частіше, ніж до війни, нервують та вередують. Чи є критичні показники, коли треба допомога лікаря чи психолога?»

«Дійсно, є такі поведінкові показники, «маркери», які говорять про потребу звернутися до психолога чи навіть фахового лікаря, - пояснює психологиня Любов Лоріашвілі, тренерка онлайн-семінару «Втрати під час війни: як говорити про це з дітьми?» проєкту «Рінат Ахметов - Дітям. Усиновлення та розвиток сімейних форм виховання».

«МАРКЕРИ» ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ, ЧЕРЕЗ ЯКІ СЛІД ЗВЕРНУТИСЯ ДО ФАХІВЦІВ:

- дитина гірко плаче протягом тривалого часу;

- у дитини трапляються часті та тривалі напади гніву;

- відбуваються різкі зміни у поведінці;

- дитина замикається у собі;

- знижуються успіхі та оцінки;

- дитина втрачає інтерес до друзів та занять, які до того любив/любил;

- сняться кошмари та порушується сон;

- часті скарги дитини на головний біль або інші нездужання;

- дитина різко худне; - стає апатичної та мовчазною;

- дитина бачить майбутнє у похмурому світлі, або взагалі не цікавиться майбутнім.

Перше, що повинно насторожити батьків – це довготривалість та частота!

Якщо «маркер» повторюється тривалий час, а періодичність - частішає, то це вже говорить про те, що треба звернутися до фахівців, причому не тільки психологів, але і фахових лікарів (невролога, психіатра тощо). Адже втрата, яка свого часу спричинила стан афекту, виявляє себе по різному.

Поведінка дитини, через яку варто звернутися до психолога чи фахового лікаря. Поради психологині Любові Лоріашвілі

Наприклад, часті напади гніву можуть бути симптомом появи цукрового діабету. У стані афекту у дитини може змінитися рівень цукру, що супроводжується дратівливістю, нападами гніву. Тому провсяк випадок треба звернутися ще й до лікарів, аби вчасно виявити хворобу або усунути її ймовірність».

Більш детально про те, як дитина переживає втрату можна почути, відвідавши онлайн-тренінг «Втрати під час війни: як говорити про це з дітьми?» від Фонду Ріната Ахметова. 

Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію