Сьогодні — Всесвітній день біженців. Він визнає мужність та силу людей, які вимушено залишили свої домівки та вибудовують життя у нових умовах. У Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова є тисячі історій біженців та переселенців. Їх об’єднують не лише спільна втрата, а й надія: на Перемогу і повернення.
З Донецька до Ростова, Москви, Туреччини, Польщі, а далі – до Києва. Такий шлях подолали 10-річний Ілля із бабусею, щоб повернутися в Україну: хлопчика депортували росіяни. Його історія – https://bit.ly/44bI3mL
Тетяна виїжджала з Маріуполя з чоловіком, дворічним сином, братом та батьками. Їх обстріляли з мінометів: усі, крім мами, зазнали тяжких поранень. Зараз жінка перебуває у Німеччині. Історія – https://bit.ly/3NFp3Yp
Взяли в полон, як снайперку: росіяни знайшли в машині Людмили гільзи від мисливської рушниці її чоловіка. Тримали у холоді та темряві, знущалися. Людмила знайшла прихисток у Канаді. Її історія - https://bit.ly/3NjHj8l
Володимира дивом витягли живим із-під завалів будинку в Краматорську. Він отримав множинні поранення та переломи. Його дружина Яна вивезла доньок до Нідерландів – там і дізналася про трагедію. Історія з її вуст:
https://bit.ly/3NDSIRK
15-річна Яна взяла в евакуацію плюшевого собаку замість теплих штанів. Колону з «Азовсталі» розстріляли мінометами – дівчинка отримала тяжкі поранення. Вона пам’ятає кожну хвилину: https://bit.ly/3NDkJIX
Тетяні від війни довелося тікати двічі: у 2014 з Лисичанська, потім – з Маріуполя. Разом з 14-річним сином місяць жили у підвалі. Вижили та виїхали дивом. Її історія – https://bit.ly/3p6fhoL
Світлана Гетьманська і Роман Романенко – подружжя, яке потрапило під обстріл на вулиці Краматорська. Обидва отримали важкі поранення. З лікарні на Заході України жінка розповіла їх історію https://bit.ly/3Pn2VTU
Снаряд влучив у її будинок в Олешках вночі, коли Наталя спала поруч з маленькою онукою. Вони дивом вижили, а їхнє житло перетворилося на руїни. Тепер мешкають на Київщині: https://bit.ly/3qHzCkr
Усі жахіття масштабних обстрілів Сергій відчув на собі, коли ховався у бомбосховищі заводу «Азовсталь». Поранені там згнивали живцем. Під час евакуації довелося пройти фільтрацію. Його історія https://bit.ly/3PlJA5x
Начальник цеху «Азовсталі» Сергій Калініченко виживав у Маріуполі з родиною. Не було світла, води, зв’язку, газу. Його дім зруйнували. Коли вирішив виїжджати, мало не потрапив у полон: https://bit.ly/3NFpou9
Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.