З початком вторгнення росії до України волонтерська діяльність стала дуже поширеною та перетворилась на справжню візитівку нашої країни. Стійкістю, сміливістю та самовідданістю українських волонтерів захоплюються та надихаються люди по всьому світу.
Як стати волонтером під час війни, українці дізналися ще в 2014 році, але з початком повномасштабного вторгнення волонтерство набуло загальнодержавного розмаху. Хто такий волонтер, як стати ним та що для цього потрібно, читайте у нашій статті.
Волонтери беруть добровільну участь у різних громадських, соціальних та благодійних ініціативах на безоплатній основі. Вони можуть працювати у неприбуткових організаціях, долучатися до заходів із захисту тварин та збереження довкілля, підтримувати армію, допомагати людям вразливих категорій. Волонтерська діяльність передбачає будь-яку працю — інтелектуальну, творчу, фізичну.
Під час війни основними волонтерськими обов’язками стали:
забезпечення військових амуніцією, ліками, приладдям;
допомога біженцям та людям, які постраждали під час війни — перевезення та матеріальне забезпечення;
пошук та порятунок зниклих людей і тварин;
пошук житла для постраждалих людей і тварин;
допомога людям вразливих категорій: самотнім пенсіонерам, інвалідам, дітям.
Багато волонтерів надають фахову безкоштовну допомогу, наприклад, психологічну підтримку, лікування, послуги з пошиття одягу для армії, виробництва приладдя, перевезення, приготування їжі тощо. Волонтери можуть працювати індивідуально або створювати групи для більш ефективної діяльності. Деякі люди засновують свої волонтерські організації або приєднуються до вже наявних фондів.
Проводити плідну волонтерську діяльність людині допомагають такі якості:
Відповідальність, цілеспрямованість, чесність. Волонтерські організації можуть розраховувати тільки на добровільне бажання людей допомагати, оскільки не мають якихось засобів впливу на працівників. Але бажання допомагати існуватиме довго та приноситиме плоди тільки в тому разі, якщо буде підкріплене потрібними якостями.
Розвинені навички комунікації. Волонтерам доводиться багато спілкуватися, щоб дізнаватися потреби та способи вирішення проблем, домовлятися, шукати компромісні рішення.
Об’єктивне ставлення до власних можливостей. Дуже важливо брати на себе лише ті зобов’язання та завдання, які здатні виконати, адже в іншому випадку можете підвести інших або просто вигоріти.
Корисними можуть бути й інші якості залежно від напрямку та особливостей діяльності. В одних випадках волонтерові допомагає володіння іноземною мовою або якісь технічні знання, в інших — фізична сила, вміння водити автівку або надавати першу медичну допомогу.
В Україні волонтерською діяльністю займаються як офіційно зареєстровані організації, так і неофіційні.
Офіційні — це організації, внесені до Держреєстру, які мають відповідний правовий статус та документи, що його засвідчують. Офіційна реєстрація спрощує співпрацю з іноземцями, зокрема перетин кордону. Така організація може співпрацювати з міжнародними фондами, залучати інвесторів, отримувати гранти. Вона офіційно веде фінансову звітність, а її члени мають паспорти волонтерів, які засвідчують приналежність до організації.
Неофіційні — організації, створені групою людей або однією людиною без офіційної реєстрації. Зазвичай вони займаються вирішенням потреб якогось одного населеного пункту, закладу, взводу чи навіть одного військового (наприклад, повністю закуповують амуніцію для знайомого військовослужбовця, збирають кошти на автівку, привозять гуманітарну допомогу до села тощо).
У будь-якому випадку офіційні та неофіційні організації є некомерційними, а їхнє фінансування відбувається за спонсорські кошти (донати приватних осіб, підприємців, компаній).
Окремим напрямком волонтерської діяльності є допомога дітям, яка може полягати у вирішенні таких завдань:
матеріальне забезпечення (тих потреб, як не можуть забезпечити батьки);
медична допомога (в ряді випадків доводиться переконувати батьків, що дитині потрібне лікування, отримувати від них дозвіл та організовувати процес);
організація дозвілля (літні табори, позашкільні гуртки, екскурсії, розважальні заходи тощо);
надання професійних послуг на безоплатній основі (психологічна допомога, навчання співів чи танців, лікування і т.п.);
спілкування та моральна підтримка (дітям, яким бракує батьківського піклування й уваги, наприклад, тим, які мешкають в інтернатах, дуже корисно спілкуватися з волонтерами, які можуть вислухати, підтримати або дати пораду);
відвідування та підтримка хворих дітей (із травами, інвалідністю, онкологією та іншими серйозними хворобами).
Як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, обираючи дитячий напрям у волонтерській діяльності, треба об’єктивно оцінювати свої психологічні можливості. Необхідно усвідомити, де знаходяться ваші емоційні межі, адже доведеться часто бачити страждання дітей і це не повинно виснажувати вас морально. Беручись за справу, яку не здатні витримати психологічно, ви не тільки не забезпечите дітям потрібної допомоги, але й нашкодите собі. З деяких людей виходять чудові аніматори й вихователі у літніх дитячих таборах, які допомагають малюкам відчувати радість життя, але вони не можуть занурюватися в складні історії дітей, які хворіють або перенесли втрату батьків, насильство чи інші складні обставини. І ті, й інші волонтери — важливі, але необхідно визначитися, що саме ви можете робити, а що — ні.
Як стати волонтером для підтримки армії? Допомога військовослужбовцям передбачає різні напрямки та шляхи і люди стають на них по-різному. Іноді все починається з допомоги рідним, друзям або знайомим, які перебувають на фронті. Деяких затягує у волонтерську діяльність оточення, наприклад, котрийсь із друзів волонтерить, і ви приєднуєтесь до нього. Якщо ж таких знайомих немає, можна просто пошукати в інтернеті організації та фонди, які допомагають армії. Зазвичай багато з них шукають працівників на волонтерських засадах. Головне, щоб вас дійсно цікавив напрямок діяльності і виникало бажання приєднатися до справи.
Пропонуємо алгоритм, як можна стати волонтером у такому фонді чи організації:
перш за все, впевніться у власному бажанні ступити на шлях волонтерської діяльності та виберіть конкретний напрям;
знайдіть в інтернеті фонди й організації, які займаються волонтерством — почитайте про них інформацію, перегляньте соціальні мережі. Якщо вам подобається те, що вони роблять, переходьте до наступного кроку;
напишіть у соцмережу обраній організації із запитом, як можна приєднатися, або заповніть спеціальну реєстраційну форму;
дочекайтесь на відповідь та запрошення на зустріч;
вирушайте на зустріч для обговорення всіх деталей співпраці та початку волонтерської діяльності.
В Україні є волонтерська база, яку веде податкова служба з метою звільнення благодійної діяльності від оподаткування. Щоб потрапити до реєстру й отримати волонтерське посвідчення, треба зібрати пакет необхідних документів та відкрити рахунок у банку для збору донатів.
Якщо ви збираєте кошти одноразово або час від часу (нерегулярно), можна обійтись без податкової реєстрації. Наприклад, кілька десятків тисяч гривень на форму для військових можна зібрати й без реєстрації, але значні суми (починаючи з мільйона гривень) потребують включення до податкового реєстру.
Часто громадські організації ведуть облік своїх волонтерів та видають їм посвідчення. Єдиних вимог до таких документів не передбачено, тому кожна організація може оформлювати їх по-своєму. Іноді це просто бланк із даними та печаткою, а іноді пластикова картка чи спеціальна книжечка. Таке посвідчення мало на що впливає, тому багато волонтерів працюють без нього. Ніяких пільг чи можливості бути на вулиці під час комендантської години волонтерське посвідчення не передбачає.
Коли повномасштабне вторгнення в Україну тільки-но почалося, тисячі людей кинулися волонтерити, забувши про основну роботу та інші обов’язки. Сьогодні об’єктивна реальність вимагає від багатьох людей поєднання волонтерства зі звичайною оплачуваною роботою. Тим більше, що тільки працюючи й отримуючи зарплатню можна підтримати економіку країни, а значить і армію.
Одне з найважливіших завдань — збалансувати волонтерську діяльність з роботою або навчанням, залишивши час на сімейні обов’язки і повноцінний відпочинок. Адже зациклившись тільки на благодійності, ви довго не протягнете і будете змушені кинути волонтерство з тих чи інших причин.
Волонтерство дарує дорогоцінне відчуття, що ти робиш корисну важливу справу і наближаєш перемогу. Будь-яка благодійність наповнює життя позитивними емоціями, дозволяє відчути свій вплив на оточуючий світ та єдність із іншими людьми. Займаючись волонтерством та перебуваючи в оточенні людей, які допомагають один одному, ми починаємо жити у значно щасливішому світі.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова