В житті ми стикаємось з великою кількістю різних людей: однокласники, сусіди в гуртожитку, викладачі в університеті, колеги на роботі, родичі, попутники в потягу тощо. З кимось ми почуваємо себе комфортно, коли людина делікатно щось прохає. А буває максимально неприємно, коли хтось вдирається в наш особистий простір. Це можуть бути як фізичні, так і емоційні кордони. Важливо розуміти, що це таке, як побудувати та захищати особисті межі.

Особисті кордони — це що?

Невидимі лінії, що відокремлюють наше «Я» від інших людей. Це певний простір, у якому ми почуваємо себе безпечно та комфортно, де наші права, потреби та почуття захищені.

Які є особисті кордони:

1. Фізичні — стосуються тіла та простору навколо людини. Це бажання мати відстань у взаємодії з іншими людьми та фізичну недоторканість.

2. Емоційні — внутрішні почуття, переживання та емоції. Вони захищають від того, щоб інші не контролювали чи не маніпулювали нашими емоціями.

3. Психологічні — стосуються мислення, переконань та самосвідомості. Вони допомагають захистити себе від тиску чи нав'язування чужої думки.

4. Духовні — це про вірування, переконання та цінності.

5. Інтелектуальні — охоплюють ідеї, думки та творчі рішення. Вони допомагають захистити людину від критики або нечесної оцінки її інтелектуальних досягнень.

Як зрозуміти, що ваші персональні межі порушено?

Порушення особистих кордонів викликає дискомфорт, роздратування або навіть агресію. Людина може не усвідомлювати, що її кордони були порушені, але відчуває емоційне чи фізичне незадоволення, як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова. Основні маркери, що вказують на порушення особистих меж:

• відчуття стресу або втоми після спілкування з конкретною людиною або після виконання якогось завдання;

• людина не може сказати «ні», навіть коли відчуває, що не хоче або не може зробити те, що від неї вимагають;

• почуття пригніченості без очевидної причини;

• інші люди критикують почуття або переконання людини, намагаються переконати її у тому, що вона неправа;

• відчуття провини за те, що людина ставить власні потреби на перше місце.

Такі ситуації виникають, коли оточення не поважає ваші особисті межі або ви самі не усвідомлюєте, що маєте право встановлювати такі кордони.

Чому важливо мати особисті кордони?

Наявність чітких особистих кордонів важлива для комфортного життя, здорових відносин з іншими людьми та стабільного ментального стану. Кордони допомагають усвідомити та відстояти свої потреби, захиститися від тиску, контролю або маніпуляцій. Зокрема:

• збереження власної ідентичності — особисті кордони допомагають людині залишатися собою у різних ситуаціях та не дозволяють іншим маніпулювати її поведінкою чи рішеннями;

• підвищення самооцінки — коли особистість усвідомлює свої межі та відстоює їх, вона починає поважати себе, тим самим підвищувати самооцінку та впевненість у своїх силах;

• захист від токсичних стосунків — встановлення чітких меж дозволяє уникнути відносин, які засновані на маніпуляціях, контролі або знеціненні почуттів;

• збереження енергії — коли людина вміє сказати «ні», захищає свій час та простір, вона не витрачає енергію на непотрібні справи або людей.

Як встановити особисті кордони: психологія простими словами?

Якщо особа з найменшого віку не виховувалась з урахуванням персональних кордонів, вибудувати їх може бути доволі складно. Хтось може впоратись з цим самостійно, а комусь доведеться звернутись за підтримкою до психолога. В будь-якому випадку — це навичка, яку можна і потрібно розвивати.

Основні кроки до побудови особистих кордонів:

1. Зрозуміти власні потреби та цінності. Тобто того, що є для вас важливим. Запитайте себе:

• чи є ситуації, в яких я почуваюся незручно?

• які мої основні цінності та переконання?

• чого я хочу досягти у житті?

• що для мене має значення?

2. Навчитись говорити «ні» — ключовий елемент у встановленні особистих кордонів. Це не означає бути грубим чи байдужим до інших людей, а вміти ставити себе на перше місце та не брати на себе більше, ніж ви в змозі зробити.

3. Спілкуватись відкрито — якщо відчуваєте, що кордони порушено, прямо, але спокійно та конструктивно, повідомте про це.

4. Не відчувати провину за встановлення меж — якщо ви звикли завжди допомагати та не відмовляти іншим, може виникнути відчуття провини. Пам’ятайте, що встановлення меж — це не егоїзм, а турбота про своє емоційне та психологічне здоров'я.

5. Бути наполегливим — люди можуть намагатися знову порушити кордони або ігнорувати їх. У таких випадках важливо залишатися наполегливим та чітко вказувати на свої межі та переглянути стосунки з цією особою.

Пам’ятайте, що варто не тільки встановити свої, а й поважати чужі кордони. У будь-яких відносинах між людьми повинен бути особистий простір та час на себе.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова