Синдром жертви: причини та наслідки

Кожен з нас у житті зазнає неприємностей, болісних подій та невдач. Проте спосіб, яким ми реагуємо на ці ситуації, може суттєво впливати на наше психічне здоров'я та загальний стан. Деякі люди сприймають реальність як даність та конструктивно реагують на обставини. Інші натомість, шукають винного. Це може бути інша людина, погода, доля, зовнішні обставини або навіть провидіння. Одним із неприємних наслідків цього підходу є синдром жертви. Давайте розберемося, що він собою являє. І дамо відповідь на питання, як позбутися синдрому жертви.

Психологія жертви: причини

Синдром жертви — це набута особиста риса, коли людина вважає, що причиною її невдач є негативні вчинки інших людей або обставини. При цьому вона не лише так думає, але і поводиться так, ніби у неї є очевидні докази цього. Така поведінка стає автоматичною звичкою і призводить до проблем з психічним та фізичним здоров'ям. Проте побороти жертовність можливо, але спочатку важливо розібратись, що може призвести до появи синдрому. Основні причини:

• ситуації в дитинстві, що травмували психіку;

• низька або навпаки завищена самооцінка;

• батьки, які надмірно балують дитину;

• довгий ланцюг неприємностей, який може зламати навіть морально сильну людину.

Синдром жертви: ознаки та симптоми

Перед тим як звернути увагу на основні ознаки жертовності, важливо зазначити, що синдром не розвивається у кожної людини, яка зазнає труднощів чи стикається з невдачами. Проте дехто стає жертвою цього синдрому через певні причини. Ось кілька характерних ознак:

1. Неспроможність взяти на себе відповідальність.

2. Звинувачення інших у своїх невдачах.

3. Відчуття безпорадності.

4. Жалість до себе.

5. Фокус на проблемах.

6. Осуд себе та своїх вчинків навіть коли для цього немає об’єктивних причин. 

7. Відокремлення себе від проблеми. Люди, які страждають від комплексу, зазвичай не бачать зв'язку між проблемою і своїми діями чи бездіяльністю.

«Синдром жертви має негативний вплив на психологічне здоровʼя та загальний стан людини. Особи, що переживають його, можуть посилатися безсилими, депресивними та не можуть відчувати власної цінності. Можуть страждати від постійного стресу та тривоги, а їхня здатність до розвʼязання проблем може бути вкрай обмеженою», — зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова.

Жертва — це не вирок. Як позбутися?

Якщо ви спостерігаєте у себе наявність вищезазначених симптомів, важливо розібратися, як побороти синдром жертви. Ось кілька кроків, які можуть допомогти позбутися його:

• Самоаналіз. Спробуйте об'єктивно оцінити свою поведінку і реакції на життєві ситуації. Розгляньте, чому ви відчуваєте себе жертвою і які події в вашому минулому вплинули на це.

• Відповідальність за своє життя. Прийміть відповідальність за свої дії і вибір. Зрозумійте, що ви маєте вплив на своє життя і можете змінити його.

• Спостерігайте за своїми думками і реакціями. «Спіймайте» той момент, коли ви починаєте відчувати себе жертвою і спробуйте змінити свій підхід до ситуації.

• Розвивайте позитивне мислення. Зосередьтеся на хороших аспектах життя і своїх можливостях. Це допоможе вам змінити внутрішні переконання.

• Підтримка професійного психолога. Якщо ви шукаєте відповідь, як не бути жертвою, і хочете позбутися всіх неприємних наслідків, розгляньте можливість звернутися до психолога. Він допоможе розібратися у причинах та розвинути нові нейронні зв’язки, які дозволять конструктивно реагувати на ситуацію.

• Варто почати прислухатись до себе і розпізнавати свої емоції та виражати свої потреби без страху засудження або втрати контролю;

• Важливо зрозуміти — для того, щоб позбавитися від синдрому жертви, потрібен час і не слід очікувати, що проблема зникне одразу. Це процес, котрий потребує часу та самодисципліни. Але зробивши перший крок, ви зрозумієте, що це можливо.

Синдром жертви у психології: прогноз та профілактика

Ця психологічна проблема піддається корекції. Однак стійкість отриманого ефекту в багато чому залежить від мотивації людини, її готовності до змін та активної роботи над собою.

Кращим способом боротьби з синдромом жертви є його профілактика, яка має починатися ще в дитинстві. Виховання дитини повинно бути спрямоване на розвиток здатності приймати власні рішення, бути відповідальним та самостійним. Ось кілька практичних порад для профілактики виникнення синдрому:

• Розвиток здатності приймати рішення. Виховуйте у дітей навички аналізу та вибору. Навчайте їх бути активними учасниками власного життя.

• Радійте успіхам. Важливо підкреслювати і хвалити досягнення дітей. Це підвищує їхню самооцінку.

• Допомагайте аналізувати помилки. Навчайте дітей дивитися на невдачі як на досвід. Разом з ними аналізуйте ситуації та рішення, які призвели до негативних наслідків, і шукайте способи їх уникнення в майбутньому.

• Підтримуйте вільне спілкування. Створіть атмосферу, в якій діти можуть поділитися своїми переживаннями та проблемами. 

Профілактика синдрому жертви є важливим елементом формування психологічного здоров'я та стійкості до стресів у дорослому житті.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова