Синдром відкладеного життя під час війни — що це таке і як його подолати?

Війна в Україні принесла людям не тільки фізичний дискомфорт, як-от відсутність світла чи гарячої води, але й серйозні психологічні випробування. Все частіше ми чуємо фрази на кшталт: «Після війни» або «Не на часі». Ці вирази можуть свідчити про синдром відкладеного життя. Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова докладніше пояснить, що це за стан і як його подолати. 

Що таке синдром відкладеного життя?

Синдром відкладеного життя — це не хвороба чи розлад, а психологічний феномен, коли людина ніби ставить своє життя в режим очікування, сподіваючись на кращі обставини чи настання певного моменту: закінчення війни, повернення додому або інших переломних подій, які «повернуть справжнє життя». Такий стан особливо поширений серед внутрішньо переміщених осіб та тих, хто тимчасово виїхав за кордон.

Основні ознаки синдрому відкладеного життя

Люди з цим синдромом часто не дозволяють собі жити сьогоднішнім днем. Їм притаманні чотири «не». Вони не:

• шукають роботу;

• знайомляться з новими людьми;

• інтегруються у нову громаду;

• купують собі нічого нового.

Фізично вони можуть робити ці речі, але психологічно не дозволяють собі цього, обираючи відкладене життя. Наприклад, людина може мати гроші, час і безпечне місце для зустрічі з подругою, але відмовляється, мотивуючи це тим, що «зараз не час для задоволень».

Як подолати синдром відкладеного життя?

Тривале перебування в такому стані негативно впливає на всі сфери життя: професійну, соціальну та особисту. Ось кілька кроків, які можуть допомогти:

1. Контакт з тілом. Запровадьте в життя щоденні ритуали догляду за собою: фізичні вправи, особисту гігієну, здорове харчування.

2. Контакт з соціумом. Додайте у своє життя вітання з сусідами, походи на каву з друзями.

3. Контакт з собою. Зосередьтесь на своїх бажаннях і потребах. Може бути корисним ведення щоденника з подяками.

4. Позитивне мислення та активні дії. Змініть установку «Треба терпіти і чекати» на «Я хочу і можу жити тут і зараз». Це є важливим кроком. 

Окрім того, використовуйте доступні можливості для покращення свого повсякденного життя. Розширюйте соціальний круг, радійте дрібницям, навчайтесь нового.

Ще декілька практичних порад, які дозволять подолати синдром і знайти мотивацію для подальшого повноцінного життя:

• ведіть щоденник — записуйте думки, які вам заважають. Це допоможе вам усвідомити, що саме викликає тривоги та невпевненість;

• фіксуйте емоції — звертайте увагу на почуття, які викликають ці думки. Це допоможе вам зрозуміти, як вони впливають на вас;

• проаналізуйте свою поведінку — дайте відповідь на питання, чи дозволяєте ви собі діяти відповідно до своїх бажань або все ще відкладаєте життя на потім;

• встановлюйте цілі — ставте перед собою реалістичні цілі і терміни їх досягнення. Наприклад, почніть з маленьких кроків, як-от знайомство з новими людьми або участь у громадських заходах;

• плануйте свої дії зі строками виконання. Це допоможе вам зосередитись на конкретних завданнях і поступово повернути контроль над своїм життям.

Як прийняти нову реальність?

Прийняття нової реальності може бути складним, але це важливо для подолання режиму очікування. Дозвольте відчути собі розпач, сум, всю гаму негативних емоцій за втраченим минулим, а потім проаналізуйте нові можливості, візьміть відповідальність за своє майбутнє і почніть приймати життєві рішення. Як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, у цьому можуть допомогти такі кроки. 

1. Зробіть праву «Мій життєвий сценарій». Напишіть на одному аркуші, яким було ваше життя до війни, а на іншому — яким би ви хотіли бачити його зараз. Що з цього можна реалізувати?
   

2. Знайдіть опору та живіть тут і зараз. Знайдіть підтримку в сім'ї, друзях і досвіді. Ваш професіоналізм і корисні якості нікуди не поділися. Використовуйте свій досвід сьогодні, а якщо це неможливо, розширюйте соціальний круг і знаходьте нові захоплення.

3. Вірте в перемогу, але не живіть в очікуванні новин. Встановіть собі терміни, коли повернетесь до питання війни, наприклад, через рік. Це знижує рівень тривоги. Через цей термін проаналізуйте, чого ви навчилися, і встановіть новий термін. Це дозволить уникнути відкладання планів на майбутнє. 

Подолання протесту проти нової реальності

Багато українців — тих, що виїхав, і тих, хто залишився вдома, зіштовхнулись з протестом проти нової реальності. Прийняття змін може бути болісним, але це необхідний крок для подолання режиму очікування. 

Синдром відкладеного життя під час війни — складний психологічний стан, але його можна подолати. Важливо жити тут і зараз, використовувати доступні можливості та не боятися змінювати своє життя на краще. Пам'ятайте, що навіть в умовах війни життя продовжується, і кожен день може бути кроком до нових досягнень. Завдяки позитивному мисленню, активним діям та підтримці близьких ви зможете подолати цей синдром і жити повноцінним життям. Якщо ж ви відчуваєте необхідність, завжди можна звернутися за допомогою спеціаліста. Психолог допоможе подолати цей стан і повернути радість у повсякденне життя. 

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова