Фрустрація — поняття досить поширене в психологічних дослідженнях. Але що вона означає у повсякденному житті саме для нас? Кажучи простими словами, фрустрація — це стан, коли ми відчуваємо розчарування і стрес через нездійснення наших потреб і бажань. Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова пропонує розглянути причини виникнення та види фрустрації, а також надає поради щодо подолання цього стану.
Фрустрацію можна описати як стан, коли важко або неможливо задовольнити свої бажання чи потреби. Такий стан виникає, коли ми стикаємося з перешкодами, які здаються непереборними. Вони можуть бути реальні або уявні. Цей термін став популярним в психології на початку XX століття, коли психологи досліджували умови, що впливають на стан фрустрації.
Це відчуття може проявлятися через розчарування, страх, тривогу або відчай. У дитинстві фрустрація виникає, коли малюк очікує певну реакцію від близьких людей, але не отримує її. У дорослому житті фрустрація може спостерігатися через неотримання бажаної роботи, нерозуміння того, як виконати поставлені завдання, або через проблеми в особистих відносинах.
Тепер коли розібрались, що таке фрустрація, важливо знати, як її визначати.
Для того, щоб ефективно подолати фрустрацію, важливо розпізнати момент її виникнення. Вона може супроводжуватись наступними симптомами:
прокрастинацією, коли виконання завдань відкладається;
відчуттям занепокоєння чи смутку;
роздратованістю та агресією;
неконтрольованими рухами, такими як постукування пальцями, посмикування ногою і т. д.;
відмовою завершувати початі справи;
уникненням труднощів або спробами зробити краще, навіть якщо в цьому немає сенсу;
проблемами зі сном.
Крім того, важливо розуміти, що спричиняє фрустрацію: зовнішні чи внутрішні чинники. Зовнішніми причинами можуть бути інші люди, ситуації або події, які перешкоджають задоволенню потреб, внутрішніми — є негативні емоції через власні реакції на події.
Причини фрустрації у кожного можуть бути різними. Всі їх можна об’єднати в чотири групи:
біологічні причини, такі як хвороби, травми чи обмеження, що виникають через фізичний стан людини;
соціокультурні чинники, такі як закони країни, загальні правила соціуму, релігійні догми;
фізичні обмеження, тобто будь-які обмеження простору;
психологічні причини, такі як фобії, тривожність, страх чи смуток.
У сучасному світі одним з основних джерел появи фрустрації є наше оточення. Ми часто прагнемо бути не гірше за інших, але якщо «не дотягуємо» до встановленої планки, відчуваємо негативні емоції, навіть якщо для цього немає об’єктивних причин. Але наші реакції на події залежать від нашого психотипу, а також поточного фізичного та емоційного стану.
Психологи виділяють зовнішню та внутрішню фрустрацію. Внутрішня виникає через особливості характеру, такі як невпевненість чи перфекціонізм, а зовнішня — через зовнішні обставини, наприклад, проблеми з оточенням. Існують також інші види фрустрації, зокрема втрата, позбавлення та конфлікт. Всі вони впливають на емоційний стан та поведінку людини.
Фрустрація — це (психологія) відчуття, коли ми не досягаємо своїх цілей. У такому разі виникають різні емоції та почуття — від позитивних до негативних.
Коли людина ставить перед собою завдання, які важко або навіть неможливо виконати, вона може відчувати:
безсилля;
розчарування;
відсутність мотивації;
роздратованість;
занепад сил;
стрес.
Однак іноді фрустрація має й позитивні наслідки. Вона може стати стимулом для змін та нових досягнень. Важливо вміти виявляти та керувати своїми емоціями, щоб не залишатися наодинці з проблемою.
Якщо людина вміє легко переживати фрустрацію, це свідчить про її високу толерантність до цього стану. Така здатність допомагає нам залишатися наполегливими, не пасувати перед перешкодами. Однак деякі люди не можуть впоратися зі своїми емоціями через низьку толерантність до фрустрації, що призводить до того, що вони відчувають розчарування та опускають руки.
Але якщо людина схильна до фрустрації, вона може навчитися їй запобігати. Для цього важливо аналізувати свої реакції на перешкоди: чому ми відчуваємо негативні емоції і що можна зробити, щоб зменшити ці відчуття. Іноді причиною складнощів у подоланні фрустрації є зовнішні обмеження, наприклад, невеликий бюджет на проєкт, завищені очікування клієнтів або недоступність важливого програмного забезпечення. У таких ситуаціях потрібно не опускати руки, а шукати альтернативні шляхи, не відмовлятися від цілей і не винуватити себе у невдачах.
Існує декілька способів, як подолати фрустрацію, зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, і важливо знати, як їх використовувати.
Найпершим кроком є розуміння, звідки виникають негативні емоції. Не завжди гнів, страх або роздратування є результатом фрустрації. Іноді це просто короткочасна реакція на негативні події. Розуміння природи цих почуттів може полегшити їх трансформацію в позитивні.
На другому етапі важливо проаналізувати джерело негативу та усвідомити свої відчуття. Питання: «Чи дійсно така реакція спричинена неможливістю отримати бажане або просто це результат поганого настрою?» допомагає визначити різницю між реальними емоціями та наслідками фрустрації.
Також важливим етапом є оцінка своїх можливостей. Для цього слід визначитися з чіткою метою і розбити шлях її досягнення на невеликі кроки. Може статися, що ситуація не така вже безнадійна, як здавалось на перший погляд. На цьому етапі фрустрація може трансформуватися на мотивацію. Якщо цього не відбулося, може прийшов час переглянути свої бажання та поставити більш реалістичні цілі?!
Важливо не забувати хвалити себе за кожен успіх та усвідомлювати, що досягнення мети — це процес, який може потребувати певного часу. Не всі успішні люди отримали те, що хотіли миттєво, багато з них зіштовхувалися з труднощами, але продовжували рухатися вперед.
Не слід ідеалізувати свої цілі чи бажання, адже вони можуть призвести до нових труднощів, до яких необхідно бути готовим. Важливо приймати себе таким, який є, і реалізувати свої можливості.
Нарешті, важливо не забувати насолоджуватись моментом та цінити те, що ви вже маєте. Це надасть додаткових сил на нові звершення, а шлях до них буде супроводжуватися позитивними емоціями, а не фрустрацією.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова