Самореалізація людини — це процес розкриття та втілення потенціалу особистості для досягнення гармонії між зовнішніми обставинами та внутрішніми прагненнями. Простими словами — це реалізація мрій, задумів, цілей та здібностей. Зазвичай самореалізацією називають саме професійний ріст, однак це хибне уявлення. Це поняття включає:
особистий розвиток — процес безперервного самовдосконалення, навчання, пізнання нового та розширення світогляду;
емоційна стабільність — здатність відчувати задоволення від того, чим займаєшся, а також усвідомлення, що твоя діяльність важлива;
значення для інших — усвідомлення, що ваші дії приносять користь.
У мирний час самореалізація часто асоціюється з кар’єрою, творчістю або досягненням певних матеріальних благ. Проте війна змінює пріоритети. Коли життя сповнене невизначеності, страху та небезпеки, людина шукає способи знайти свій шлях, залишитися стійкою та не втратити віру в себе.
Проявлятись самореалізація може не лише у визначних досягненнях, а й у маленьких кроках. Зокрема:
В особистій стійкості. Війна вимагає від людей величезної емоційної та фізичної стійкості. Ті, хто знаходить у собі сили не зламатися під тиском обставин, уже є прикладом самореалізації. У цьому випадку вона полягає у здатності адаптуватися до нових умов, зберігаючи власну гідність.
Допомозі іншим. Волонтерство, участь у гуманітарних проєктах або просто підтримка близьких — усе це складники особистого розвитку. Коли людина усвідомлює, що її дії важливі для інших, вона відчуває сенс свого існування, реалізовуючи потенціал через підтримку інших.
Прийнятті нових ролей. Ті, хто ніколи не працював у сфері підтримки чи організації, стають лідерами волонтерських рухів, навчаються надавати медичну допомогу або вступають до лав захисників. Усе це — прояви самореалізації в нових реаліях.
Творчості. Художники, письменники, музиканти та звичайні люди використовують мистецтво, щоб поділитись своїм досвідом, емоціями, а також звернути увагу інших (наприклад, іноземців) на актуальні проблеми.
У воєнних умовах потреба в самореалізації загострюється. Для багатьох це момент глибокого переосмислення свого життя та ролі в цьому світі. В такому випадку самореалізація необхідна людині задля:
Пошуку сенсу. У стресових ситуаціях людина часто задає собі питання: навіщо все це? Що я можу зробити? Самореалізація допомагає знайти відповіді на них. Коли людина усвідомлює свою значущість та можливість впливати на світ, вона відчуває спокій та мотивацію діяти.
Збереження внутрішньої рівноваги. Коли людина реалізує свій потенціал, вона відчуває задоволення від своїх дій. Це дозволяє зменшити стрес та тривогу.
Відчуття контролю над життям. Під час війни люди часто відчувають безпорадність через те, що події навколо здаються неконтрольованими. Самореалізація дає це відчуття контролю, яке допомагає «утриматись на плаву».
Самореалізація особистості — це процес, що не має єдиного алгоритму для всіх. Кожен має обрати свій спосіб самовдосконалення. Ось кілька шляхів, які можуть допомогти знайти себе під час війни:
Волонтерство та соціальна допомога. Підтримка армії, біженців, доставка гуманітарних вантажів — це дає відчуття того, що ти робиш щось важливе та потрібне.
Освоєння нових професій та навичок. Це чудовий спосіб не лише допомагати людям, а й розвиватись. Хтось одягає медичний халат, хтось відкриває заклади, отримує водійське посвідчення та йде в логістику тощо.
Творчість. Це потужний інструмент самовираження. Мистецтво, музика, поезія допомагають людині обробляти емоції та знаходити нові сенси у своєму житті, а також комунікувати із зовнішнім світом.
Фізична активність. Підтримка себе у формі, заняття спортом та регулярні фізичні вправи допомагають зберегти стійкість та енергію.
Підтримка близьких. Турбота про рідних та збереження сімейних зв'язків — важливі джерела мотивації та самореалізації.
Самореалізація — це складний процес і в мирний час, а тим паче в умовах війни. Однак вона дає людині сили не тільки вижити, але й знайти нові сенси та можливості.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова