Кожен з нас хоча б раз в житті відчував, що схибив під час прийняття якогось рішення. Що зроблений нами вибір був невдалим або недоречним. В такий час ми починаємо займатися самокритикою. Це цілком нормальна реакція, яка допомагає нам проаналізувати власні вчинки та не допускати їх надалі. Але інколи самокритичність стає надмірною. Тоді вона може викликати внутрішній конфлікт, сприяє зниженню самооцінки і навіть призводить до морального виснаження. Тож психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова пропонує розібратись з природою самокритики і надасть практичні поради, як зменшити її негативний вплив на наше життя.
Самокритичний це той, хто часто ставить перед собою високі вимоги і піддає власні дії критичному аналізу. Проте ця риса з’являється не раптово. Зазвичай, вона формується ще з дитинства, коли нас критикували батьки, вчителі, друзі тощо. Під час формування особистості критика зі сторони інших впливає на розвиток, адже ми часто підсвідомо прагнемо визнання з боку других людей, ставимо перед собою непомірно високі стандарти. Така поведінка поступово перетворюється на звичку, і людина починає відчувати, що ніколи не буває достатньо гідною чи компетентною.
Іншим фактором появи самокритики є порівняння себе з іншими людьми. Зараз це дуже розповсюджене явище. Ми порівнюємо своє життя та досягнення з блогерами в соцмережах, більш успішними друзями чи колегами. Таким чином виникає надмірна самокритика, яка зводить нанівець рівень власної важливості і формує комплекси. У результаті часто людина починає думати, що будь-яка її дія чи досягнення не досить важливе і не дотягує до стандартів, які вона бачить навколо. Але тут важливо розуміти, що у кожного є певний досвід та обставини, і навіть помилки є частиною процесу навчання та зростання.
Для самокритичної людини важливо знайти баланс між об’єктивною оцінкою своїх дій і здоровим ставленням до невдач. Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова пропонує розглянути кілька ефективних практик, які допоможуть зменшити самокритику та покращити ставлення до власної персони:
Перетворюйте самокритику на конструктивну рефлексію. Не обов'язково повністю уникати критики, проте важливо трансформувати її у здорову рефлексію. Наприклад, замість фрази: «Я завжди все роблю погано» варто обрати конструктивний підхід і запитати себе: «Що я можу покращити наступного разу?».
Фокусуйтеся на позитивних аспектах. Часто самокритичність змушує нас акцентувати лише на негативних моментах, принижуючи власні досягнення. Спробуйте кожного дня знаходити трохи часу для роздумів над тим, що вам сьогодні вдалося. Фіксуйте в блокноті чи смартфоні свої маленькі успіхи, навіть якщо вони здаються незначними, і переглядайте ці записи, коли почуваєтеся пригніченими.
Практикуйте самодопомогу та здорову самооцінку. Самопідтримка є важливою складовою процесу покращення самовідчуття. До неї відносять позитивне мислення, корисні щоденні ритуали, наприклад, медитацію чи ведення щоденника. Таким чином ви підвищите самооцінку. Не очікуйте від себе ідеального результату з першого разу — важливо дозволити собі робити помилки, оскільки це шлях до успіху.
Іноді самокритика може бути конструктивною і навіть корисною для розвитку, але лише тоді, коли вона не призводить до самознецінення. Ви повинні бачити у своїх помилках джерело для подальшого вдосконалення, а не відчувати провину чи сором за них. Важливо розуміти, що кожен із нас має право на помилки, тож одна з найцінніших навичок — вміння вчитися на них.
Використовуйте критичне мислення для аналізу власних вчинків, але в позитивному ключі. Наприклад, замість того, щоб зосереджуватися на недоліках, звертайте увагу на те, що вам вдалося зробити. Таким чином ви побачите процес зростання і зможете знайти мотивацію до нових звершень. Самокритична людина, яка вміє контролювати свої думки та дає собі право на помилки, є більш гнучкою та стійкою до стресів.
Зрештою, якщо вас цікавить, самокритика як позбутися? Важливо добре ставитись до себе, адже від цього залежить, як ви будете взаємодіяти зі світом і реагувати на стресові ситуації. Навчання ставитися до себе з розумінням може бути складним процесом, але саме він дозволяє відчути внутрішній спокій і задоволення.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова