Пасивна агресія: причини виникнення та чим вона небезпечна?

У нашому житті можуть виникати ситуації, коли ми не розуміємо один одного або відчуваємо образу. Оскільки ми не завжди проявляємо свої емоції, вони накопичуються і призводять до пасивної агресії.

Пасивна агресія — це певна форма поведінки, при якій вороже ставлення до людини ховається під  маскою покірності і доброзичливості. Причому інша особа почувається незатишно з тим, хто внутрішньо агресує, хоча і не демонструє цього. 

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова розповідає, чому виникає пасивна агресія, які її ознаки і наслідки. 

Причини пасивної агресії

Є кілька причин, які можуть лежати в основі пасивної агресії. Часто вона походить з нашого дитинства — якщо людина зростала в середовищі, де не віталися конфлікти, вона може пригнічувати свої емоції і не вміти виражати свій протест. Також якщо нас у дитинстві навчали, що виявлення негативних емоцій неприйнятне, ми можемо підсвідомо приховувати свою агресію у дорослому віці, виражаючи її через пасивні дії.

Пасивна агресія може стати звичкою у спілкуванні, якої важко позбутися, особливо якщо ми не усвідомлюємо її наслідки. Внутрішнє почуття роздратування під час взаємодії з іншими часто є ознакою того, що ми маємо справу з пасивно-агресивною поведінкою. Іноді це важко помітити, оскільки вона може приймати різні форми, навіть приховані за компліментами і жартами. 

Пасивна агресія: ознаки

Будь-яка агресія виконує захисну функцію у відповідь на подразники. При пасивній формі людина може відчувати гнів до іншої особи, але стримує його, оскільки не хоче вступати у відкриту конфронтацію. Це може проявлятися у вигляді відстороненості, мовчання, замкнутості або поганого настрою. Часті повторення такої поведінки мають руйнівний вплив на психіку як самої людини, так і оточуючих.

Ознаки має такі:

• тривогу, низьку самооцінку, невпевненість у собі та нездатність виражати свої емоції;

• уникнення прямого конфлікту;

• невдоволення чимось або кимось у будь-якій формі;

• неможливість відбудовувати особисті кордони;

• уникнення відкритої конфронтації;

• вияв непокори, ворожості;

• демонстративна поведінка, така як грюкання дверима чи удавана байдужість;

• відмова від тактильності та тактовності у стосунках;

• перекладання відповідальності за конфлікт на іншу особу;

• страх негативних наслідків конфронтації;

• використання специфічного підтексту та тону для впливу на поведінку іншої особи;

• знецінення чужих думок та дій;

• підіймання тем, болючих для іншої особи.

Пасивна агресія розглядається не як психічний розлад, а як форма поведінки, що виникає зі страху, вини та сорому. Вона може викликати гнів та роздратування у співрозмовника, оскільки людина з пасивною агресією не демонструє свої справжні почуття.

Форми пасивної агресії

Пасивну агресію можна спостерігати в різних сферах життя. Класичним прикладом є приховані форми прояву негативу через позитивні дії. Серед них невдалі компліменти, які містять у собі приховані «шпильки». 

Для пасивної агресії приклади типові — це подарунки з підтекстом, які виглядають соціально прийнятними, але насправді мають негативне спрямування. Наприклад, одяг на розмір чи два менший, косметичні засоби від зморшок, шампунь проти лупи тощо. 

У робочому середовищі пасивна агресія може виявлятися через порушення домовленостей та строків виконання. Наприклад, коли співробітник постійно нехтує своїми обов’язками через внутрішній конфлікт, який не може відкрито висловити. Такі ситуації призводять до загострення ситуації в колективі та негативно впливають на ефективність роботи.

Небезпека прихованої агресії

Пасивна агресія — це нереалізоване бажання на прояв здорової агресії, що може призвести до серйозних наслідків, руйнівних для ментального та фізичного здоров’я. 

Важливо розуміти, що пасивна агресія може викликати нервові зриви, неврози тощо. Наприклад, надмірна напруга може спричинити внутрішній конфлікт, який, своєю чергою, «вибухає» в неусвідомлену, але реальну агресію, спрямовану як на себе, так і на оточуючих.

Окрім того, накопичена напруга призводить до перенапруження певних м'язових груп, створюючи свого роду панцир, який перешкоджає нормальному кровообігу і може викликати серйозні захворювання, наприклад, ішемічну хворобу серця.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова