Психологічне насилля — це одна з найскладніших форм насильства, оскільки його важко розпізнати та довести. Воно може проявлятися у формі образ, погроз, маніпуляцій, ізоляції та інших дій, які завдають психологічної шкоди людині. Булінг є одним із проявів психологічного насилля, яке часто трапляється у школах, на роботі та навіть у сім'ї. Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова пропонує розглянути, які існують форми психологічного тиску, як він впливає на людину і як йому запобігти.
Термін «булінг» означає систематичні знущання, залякування та травлю конкретної особи. Ці дії можуть здійснюватися як одним кривдником, так і групою людей. Булінг проявляється у різних формах: вербальний, фізичний, соціальний та кібербулінг.
Вербальний булінг передбачає словесні образи та приниження, фізичний — фізичні напади, соціальний — ізоляцію жертви, а кібербулінг — розповсюдження негативної інформації в інтернеті.
Психологічне насилля може набувати таких форм:
примус;
залякування;
знущання;
висміювання;
ізоляція;
мовчання;
газлайтинг;
обзивання;
інфанталізація;
маніпуляція;
контроль.
Емоційне насильство може спостерігатися в будь-яких стосунках — робочих, дружніх, інтимних чи сімейних. Найбільш серйозною і найпоширенішою проблемою для громадського здоров’я є насильство в родині.
Психологічне насилля в сім'ї може бути особливо руйнівним, оскільки родина є основним джерелом підтримки для більшості людей. Відсутність взаєморозуміння та постійні конфлікти можуть призвести до серйозних психологічних проблем. У дітей, які стали свідками або жертвами насилля, можуть розвиватися депресія, тривожність та інші психологічні розлади, зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова.
Причини булінгу різноманітні та комплексні і часто передбачають:
психологічні проблеми у кривдника, такі як низька самооцінка або особистісні розлади;
вплив сім’ї — діти, які ростуть у родинах, де насилля є нормою, часто самі стають кривдниками;
соціальне середовище — культура, яка толерує агресію та насилля, може сприяти розвитку булінгу;
бажання влади — деякі аб’юзери вдаються до булінгу, щоб відчути контроль та владу над іншими;
недостатня увага з боку батьків, вчителів або інших дорослих, що дозволяє насильству безкарно процвітати.
Найчастіше булінг з’являється там, де панує нездорова атмосфера або люди нудьгують. Якщо колектив займається реалізацією важливих проєктів, у нього немає часу та бажання проявляти моральне насилля, оскільки люди витрачають енергію на більш цікаві справи.
Розпізнати насилля можна за такими ознаками:
постійні образи та приниження;
фізичні ушкодження;
соціальна ізоляція;
поширення чуток та брехні;
психологічні маніпуляції та тиск.
Психологічне насилля не проходить непомітно ні для його жертви, ні для кривдників. У майбутньому постраждалі від психологічного насильства можуть зіткнутися з такими наслідками:
депресія та підвищена тривожність, які можуть стати хронічними проблемами для жертв насилля;
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який супроводжується нічними кошмарами та відчуттям сильної тривоги;
порушення сну — жертви насилля часто страждають від безсоння або інших порушень, що негативно впливає на їх здоров’я та самопочуття;
низька самооцінка, що пов’язано з постійними приниженнями та критикою;
розлади харчової поведінки, включаючи анорексію або булімію;
зниження успішності в навчанні та роботі, що обумовлено постійним стресом та тривогою;
самоушкодження та суїцидальні думки — як спосіб впоратися з болем.
Булінг негативно впливає не тільки на жертв, але й на самих кривдників. У такому разі наслідки психологічного насилля проявляються в:
закріпленні агресивної поведінки — використання насилля може стати звичкою, яка перенесеться в доросле життя, що призведе до проблем у міжособистісних стосунках та роботі;
психологічних проблемах — люди можуть страждати від внутрішнього конфлікту, почуття провини та сорому, що сприяє розвитку психічних розладів;
відсутності соціальних навичок — булери часто не вміють будувати здорові стосунки, що призводить до соціальної ізоляції та самотності;
проблемах з законом — кривдники часто вдаються до протиправних дій;
низькій самооцінці — попри зовнішню агресію, багато кривдників невпевнені у собі. Вони компенсують це через приниження інших.
Боротьба з насиллям вимагає комплексного підходу. Важливо:
ігнорувати кривдників та не вступати у конфлікти;
записувати всі випадки насилля для подальшого розслідування;
звертатися за допомогою до нейтральних членів колективу або керівництва;
звертатися до поліції у випадку загрози життю або здоров’ю;
за необхідності змінювати місце роботи або навчання.
Окрім того, важливо звернутися до спеціаліста. Психологічна допомога жертвам насилля є надзвичайно важливим кроком для одужання та повернення до нормального життя. Психологічна допомога може містити консультацію й терапію з боку фахівців та підтримку близьких людей. Важливо, щоб жертви насилля знали, що вони не самотні, і що допомога завжди доступна.
Психологічне, моральне та емоційне насильство можуть мати серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров’я людини. Важливо вчасно розпізнати ознаки насильства та звертатися по допомогу. Підтримка з боку близьких та спеціалістів допоможе жертвам подолати труднощі та повернутися до нормального життя. Окрім того, важливо, щоб суспільство не залишалось осторонь і не ігнорувало психологічне насилля в школі, сім’ї та на роботі, оскільки це сприяє формуванню здорового соціуму.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова