Інформаційна безпека під час війни: корисні поради

За результатами досліджень щодо психічного стану українців під час війни необхідно виділити основні запити, які виникають під час консультації у психологів. Серед них особливо актуальні: почуття провини, травма свідка, синдром вцілілого, а також поширені страх і тривога. Цікавим є той факт, що чим більша відстань від бойових дій до людини, тим яскравіші емоції.

Багато з цих проблем виникають через недостатню увагу до інформаційної гігієни. Під час воєнного конфлікту в мережі з'являється значна кількість насильницьких матеріалів, таких як відеозаписи руйнувань будівель, загибель людей тощо.

Як зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова, важливо враховувати, що подібні матеріали можуть шкодити психічному стану дітей та дорослих. У такі складні часи особливо важливо дотримуватися правил інформаційної безпеки та вміти критично оцінювати інформацію, яку ми споживаємо в мережі. 

Тому в цій статті пропонуємо познайомитися з порадами щодо інформаційної гігієни. 

Основні принципи інформаційної безпеки 

Основні правила такі:

• уникайте перегляду матеріалів насильницького характеру або тих, що можуть викликати негативні емоції в присутності дитини або разом з нею;

• утримуйтеся від обговорення з дитиною або в її присутності контенту, який може викликати негативні емоції;

• перевіряйте джерела, в яких шукаєте інформацію. Не слід довіряти першим-ліпшим новинам. Пам’ятайте дезінформація під час війни поширюється швидше, ніж правда; 

• не панікуйте. Не треба шукати «зраду» у всьому і підбурювати інших;

• уникайте «сенсаційних» новин. Зазвичай для публікації фейків використовують клікбейт. Тобто шокуючі заголовки, які не відповідають дійсності; 

• відрізняйте експертну аналітику від думок звичайних людей, бо вони можуть бути маніпуляціями;

• заспокойтеся. Не пишіть «під гарячу руку». Дайте собі декілька годин на і якщо після цього ви ще хочете висловити свою думку, зробіть це;

• не вступайте в політичний батл з незнайомими людьми онлайн. В інтернеті безліч ботів і тролів, які працюють задля того, щоб викликати розлад у суспільстві та схилити користувачів до конфронтації;

• не довіряйте російським ЗМІ, навіть тим, які начебто є «демократичними». Часто вони поширюють фейки;

• не поширюйте в інтернеті та серед знайомих пости сумнівного походження і приводу ситуації в країні чи війни. Користуйтеся тільки офіційними джерелами;

• не довіряйте безумовно політичним експертам, бо більшість з них не є незалежними. 

Інформаційна безпека під час війни: де шукати правду?

У контексті воєнного конфлікту, пошук інформації ускладняється, оскільки об'єктивної правди практично немає. У мирний період журналісти використовують декілька джерел інформації, перевіряють їх та спілкуються з експертами, правдиво висвітлюючи події. Проте у воєнний час, особливо під час активних бойових дій, перевірка отриманих даних стає складнішою.

Журналісти часто користуються офіційними джерелами та коментарями експертів, оцінюючи доцільність опублікованого контенту, але це може призвести до фрагментарного уявлення про ситуацію. Наприклад, обставини в регіонах, недоступних для журналістів, іноді залишаються невизначеними. Тоді представники ЗМІ мають користуватися висновками інших осіб, які також можуть не мати повного розуміння ситуації.

Слід пам'ятати, що не лише українські, а й закордонні джерела можуть містити неточності, а журналісти, як і будь-які інші люди, помиляються, не розуміють контекст новини або навіть працюють в інтересах ворога.

Також при пошуку інформації не слід покладатися на анонімні або альтернативні джерела, оскільки це може призвести до дезінформації. Важливо підтримувати критичний підхід до отримання даних та враховувати можливість маніпуляцій у воєнний період.

Дезінформація під час війни: як працює ворожа пропаганда?

Ворожа пропаганда веде свою гру, використовуючи ретельно сплановані методи, щоб впливати на суспільство під час війни. Її основні компоненти можна розглядати як сучасний еквівалент класичної методики Геббельса. Ось основні методики, які застосовуються:

1. Знайти тріщину у суспільстві. Ворог шукає розбіжності та суперечливі питання, щоб розділити людей по різні боки і спровокувати конфлікт. Під час війни важливо утримуватися від обговорення таких питань, які можуть розколоти суспільство.

2. Створити зухвалі фейки. Ворожа пропаганда вигадує таку брехню, яку, здавалося б, навіть неможливо нафантазувати. 

3. Додати краплинку правди. Щоб збільшити ймовірність, ворог комбінує правду з брехнею, створюючи маскувальний ефект. Загалом, це може викликати плутанину та ускладнювати процес розрізнення правдивої інформації від фейків.

4. Ховати руки. Створюючи різноманітні канали для поширення інформації, ворожа пропаганда намагається виглядати як різноманітні, але нейтральні джерела. Тому в інтернеті безліч псевдоукраїнських сторінок, анонімних телеграм-каналів тощо.

5. Залучити корисних ідіотів. Використовуючи людей, які навмисно чи бездумно підтримують ворожі меседжі, ворог впливає на цільову аудиторію. 

6. Заперечувати все. Цей інструмент використовується для відхилення будь-яких обвинувачень та навіть очевидних фактів. Прикладом є ствердження, що в Криму немає російських військ, хоча це давно визнано світовою спільнотою.

7. Грати в довгу. Ворожа пропаганда веде тривалі кампанії, вкладаючи величезні ресурси протягом багатьох років. Ця система працює за принципом накопичення, де вона може не призводити до миттєвих змін, але працює на збільшення впливу з часом.

Сподіваємось, наші поради допоможуть вам дотримуватись інформаційної безпеки і відрізняти фейки від правди.

Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова