Дитячий садочок є важливим етапом в житті як малюка, так і його батьків. Цей період може бути складним для дитини, оскільки вона стикається з новим оточенням, друзями та незнайомими правилами. «Проте за допомогою батьків можна полегшити знайомство дитини з садочком», — зазначає психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова.
Майже всі батьки стикаються з ситуацією, коли їх малюку час почати відвідувати дитячий садок. Більшість дорослих бентежить не тільки, як мине перший день в закладі, а й загалом, як дитина буде почувати себе в новому колективі, як буде спілкуватися з однолітками і дорослими, чи звикне вона до нових умов, чи не будуть її ображати. Звісно, хвилювання батьків не безпідставні. Тому що майже всі діти переживають період адаптації.
Адаптація в садочку — процес звикання малюка до нового простору. Фактично це вперше, коли дитина залишається на довгий час без мами. І в цьому полягає проблема. Але на адаптацію також впливає реакція мами на ситуацію, її настрій. Зазвичай батьки виказують своє хвилювання, оскільки доводиться залишати малюка без нагляду на кілька годин або цілий день. Тривожність може бути пов’язана з потенційними небезпеками, які на думку батьків є в садочку. А вченими встановлено, що у тривожних батьків, адаптація дитини до дитячого садка проходить важче.
Щоб морально налаштувати себе та дитину, варто попередньо відвідати заклад, познайомитися з персоналом та розпорядком дня. Тоді ви зможете переконатись, що малюк там буде в безпеці, нагодований та під надійним наглядом.
Адаптація до садочку може бути легкою і складною. Перша триває 2-4 тижні і притаманна більшості дітей. Протягом цього терміну вони знайомляться з колективом і не виявляють яскраво вираженого негативного ставлення до закладу. Малюки охоче контактують з іншими дітьми та дорослими, підлаштовуються під розклад дня.
В складному випадку дитина звикає до закладу від 2 місяців і більше. Але це поодинокі випадки. Та якщо вони виникають, буває, що батьки взагалі відмовляються від дитячого садочка. При тривалій адаптації діти можуть проявляти агресію чи навпаки стати відлюдькуватими. В них виникають істерики, малюки відмовляються гратися з іншими, спати, їсти.
Існує декілька способів впевнитися, що малюк готовий відвідувати дитячий заклад. Якщо він:
контактує з дітьми на майданчику, не боїться їх;
може кілька годин в день побути без мами;
може зрозуміло сказати свої побажання;
вміє самостійно вмиватися, їсти, одягатися;
виявляє прагнення до самостійності.
Адаптація дітей раннього віку є індивідуальним процесом, на який впливають різні фактори. Один із ключових чинників — вік дитини. Хоча кожен малюк унікальний, фахівці рекомендують розглядати можливість вступу до дошкільного навчального закладу після трьох років. До цього часу дитина зазвичай вже проявляє певну самостійність та цінує бачення своєї ролі у середовищі.
Важливо також враховувати стан здоров'я. Дітям із хронічними захворюваннями часто важко адаптуватися через психологічний зв'язок з матір'ю та особливості організму. Малюки з алергіями також можуть потребувати особливого підходу через відсутність спеціального харчування у садочку.
Рівень розвитку навичок та умінь грає важливу роль у процесі адаптації. Діти, які вже мають розвинуті побутові вміння, такі як користування посудом, орієнтація в просторі та одягання, легше впораються з новим середовищем. Важливо також враховувати рівень мовлення, оскільки це полегшує комунікацію з однолітками та вихователями.
Соціалізація є не менш важливим елементом. Дитина, яка має досвід спілкування з різними групами людей за віком, легше адаптується до колективу дитячого садка. Безпосередню роль в цьому відіграють як самі малюки, так і педагоги, які вміють створити комфортне та затишне середовище для усіх малят. Якщо коло спілкування дитини до садочка було невеликим, варто перед його відвіданням походити разом з малюком до розвиваючого гуртку, де він познайомиться з однолітками та поступово звикне до нових обставин.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова радить раніше познайомити малюка із закладом. Перший крок — розповіді про садочок, знайомство з ним. Наприклад, під час прогулянки ви можете пройти повз закладу, поспостерігати за дітьми, розповісти, що вони роблять і чому варто відвідувати садочок. Можна поділитися своїми приємними спогадами про нього, подивитись з малюком ваші дитячі фото.
Завчасно готуйте сина чи доньку до того, що в садочок потрібно ходити щодня, а в цей час батьки будуть на роботі. Окрім того, адаптація дитини буде проходити легше, якщо спочатку залишати її в садочку на декілька годин. Поступово термін можна збільшувати.
В пристосуванні до нових умов дитині можуть допомогти ритуали. Наприклад, обійми перед тим, як мама піде з садочка, махання рукою у віконце, вечірня прогулянка після садочка тощо. Але не варто заохочувати малюка їжею чи іграшками.
Ще одне важливе правило — дитина повинна знати, коли її заберуть батьки: ввечері, після обіднього сну або до нього. Важливо бути чесним з малюком, щоб він не відчував себе покинутим і не відчував страху.
Не говоріть в присутності дитини погано про вихователів. Не лякайте її садочком, педагогами. Це викликає негативні почуття і небажання йти до закладу. Якщо ж малюк відмовляється відвідувати садочок, спокійно розпитайте його з чим це пов’язано. Заспокоюйте, обіймайте дитину. Не забувайте, що тактильний контакт вкрай важливий.
Щодня цікавтеся у малюка, що він робить в дитсадку, з ким товаришує, як грається, що викликає радість, а що навпаки засмучує. Такі розмови допомагають побудувати довірливі стосунки, показати дитині, що вона важлива.
Психологиня Фонду Ріната Ахметова Анна Часовникова