Інна Вадимівна

«Зараз дуже лякають гучні звуки, діти перестали спілкуватись з однолітками»

Через війну ми втратили житло, жили у підвалі без світла і води. Найбільш страшно було, коли прилетіло п'ять ракет біля нашого будинку в той час, як готували їжу на вогнищі, а над головою свистіли міни. Було важко з водою та медикаментами. Тому ми зібрали необхідні речі, документи і переїхали до Кіровоградщини. Зараз дуже лякають гучні звуки, діти перестали спілкуватись з однолітками. Важко пристосуватись до нового місця.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/