"З початком війни мені було дуже страшно, бо я нічого не  розумів"

Вітаю! Мене звати Гліб, мені 10 років. Маю генетичне захворювання - Синдром Дауна. Наша сім'я багатодітна та малозабеспечена. У мене є старша сестра Орина, вона навчається в школі, в 10-му класі, та старший брат Артем, він навчається в коледжі. Я навчаюсь в школі, у 3-му класі. Також відвідую реабілітаційний центр. В мене є багато друзів, з якими я полюбляю гратися в ігри, танцювати та відвідувати різні заходи. Так як мені не все ще виходить робити самостійно - мені допомагає моя мама, яка постійно знаходиться поруч. Я її та сестру і брата дуже люблю.

Бажаю усім мирного неба та Перемоги.

З початком війни мені було дуже страшно, бо я нічого не  розумів - чого мама постійно була дуже сумною та серйозною. Постійно чули звук сирени та приходилось ховатися. Ми, діти, не навчалися, бо школи не працювали, не відбувалися зустрічі з друзями та додаткові заняття, які для мого розвитку дуже були важливі. 

Наша родина намагалась бути корисною - плели сітки у школі, мама шила білизну для наших захисників, допомагали речами переселенцям. Я та мої друзі малювали і зараз малюємо малюнки та робимо поробки ,печемо печиво для наших воїнів. Сподіваюсь, що це їм дуже допоможе хоть трохи відчути нашу турботу о них.

Я хотів попросити у Святого Миколая Перемоги на налагодження мирного життя дітей та дорослих. Я дуже мрію про велосипед ,щоб їздить на вулиці з друзями,але розумію,що це дуже коштовний подарунок. Але  буду також дуже вдячний за солодощі.