"З мамою вночі сиділи в сирому, холодному підвалі, і земля здригалася від вибухів"

Доброго дня, шановний Святий Миколаю! Мене звати Гонгало Софія, мені 8 років. Я народилася в м. Харків, де і проживала з матусею до початку війни(((

Наразі я живу в м. Ужгород Закарпатської області, тут добре, не чути вибухів, але дуже хочеться додому в Харків. В новому місті друзі, звичайно, з'явилися, але я дуже сумую за своїми однокласниками і друзями з Харкова.

Я дуже люблю малювати, до війни я ходила до художньої школи, а зараз продовжую навчатися онлайн, це дуже допомагає мені відволікатися в цей нелегкий час. Але я дуже вірю нашим захисникам і в нашу Перемогу, і в те, що скоро настане Мир.

Зараз мені не вистачає спілкування з однокласниками, адже навчаюся онлайн, також сумую за стінами рідної школи.

Хочу розповісти тобі, Святий Миколаю, як страшно мені було знаходитися в Харкові під час вибухів, постійних польотів винищувачів, які летіли немов над моєю головою, як ми з мамою вночі сиділи в сирому, холодному підвалі і земля здригалася від вибухів... Я більше в своєму житті не хочу це переживати знову!

Я вдячна матусі, що хватило в неї сміливості виїхати з Харкова в більш безпечне місто, де немає вибухів, хоч і дорога була дуже складною! Дякую місту, яке нас прихистило! Також вдячна вчителям, за можливість навчатися онлайн!

Перш за все, я мрію про Мир і Перемогу нашої країни, про життя, яке було до війни, про зустріч з друзями, про повернення додому. Але, як і кожна дитина, мрію про солодощі, іграшки, канцтовари.

З повагою до тебе, Гонгало Софія!