Мені 67 років. Я жив у Маріуполі. Про початок війни дізнався від сусіда. З другого березня зникли світло, зв’язок, вода і газ. Було дуже тяжко. Не вистачало їжі.
Росіяни постійно обстрілювали місто, вбивали його жителів. Найбільше шокували літаки, які скидали бомби і тіла загиблих, що лежали прямо на вулицях.
17 березня я виїхав з сусідами в Бердянськ, а звідти на автобусі – в Запоріжжя. Зараз мешкаю в Івано-Франківську.
На кожному блокпосту нас перевіряли. Морально було тяжко. Було зворушливо, проминувши Василівку, побачити наших поліцейських. І приємно розуміти, що вирвався з пекла.
Вірю в нашу перемогу, а коли вона буде – не знаю.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.