«Єдине, що стало для мене ударом – це смерть чоловіка»

Мені 37 років. З 2015 року живу в Полтаві. А раніше мешкала в Авдіївці Донецької області. У мене є трирічна дитина. Чоловік загинув у січні 2022 року. Він був військовим.

У перші дні війни в місті була паніка. Люди скуповували все в магазинах, на заправках утворилися великі черги.

Я вже бачила війну в 2014 році, тому повномасштабне вторгнення мене не шокувало.

Я стресостійка. Єдине, що стало для мене ударом – це смерть чоловіка.

Коли почалася війна я була в декреті, а зараз працюю на Новій Пошті.

На початку квітня моя мама переїхала з Авдіївки в Полтаву. Доїхала нормально, з перевізником.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/