Я вчилася на психолога, але завдяки війні не бажаю йти в цю професію більше. 24 лютого подзвонив один знайомий, сказав одну фразу: «Почалася війна». Було п’ятнадцять хвилин паніки, потім вирішила діяти.
Знайомі довезли нас до Запоріжжя, потім до Вінниці. В Європу я не хотіла. Я чомусь хотіла у Львів – і потрапила.
Вразило, що власник квартири у Львові прийняв нас без запитань. Мені здається, що навіть якби я повернулася до Маріуполя, не змогла б там жити – то як жити на кладовищі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.