Мені 62 роки, я інвалід другої групи - без ноги. Живу сам в Охтирці, діти - за кордоном.
24 лютого вдома був. Раптом як гупнуло - двері в хаті відчинилися. Слава Богу, хоч вікна цілі.
Шокувало те, що брати-росіяни такі дурні. Якби хто раніше сказав, що вони війною на нас підуть, я б очі заплював, а тут - таке…
Я не виїжджав. Куди я без ноги? Діти просили виїхати за кордон, я не захотів. Дякую Фонду Ріната Ахметова. Інвалідам допомогу давали. Депутат дає допомогу, теж дякую.
Зараз світло відключають, але це нічого. Дай Бог, щоб війна закінчилася.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.