Моє життя змінилося. Я зі своїм сином поїхала з рідного міста, залишивши усе, що було: житло, роботу та батьків, бо вони залишились там. Найбільше постраждала дитина психологічно, бо він залишив друзів. Багато з них також поїхали і наразі усі розкидані по світу. Моїй дитині необхідно спілкування з однолітками, а його немає, бо на новому місці він не може знайти друзів. Дитина стала більш невпевненою у собі.
Найважче те, що ти бачиш, як ці ОРКИ ходять по твоєму місту, а ти нічого не можеш зробити, бо у них зброя, а ти просто жінка. Також важко знаходитись у місті, де постійно вибухи. І жахливо дізнаватися, що потрапили у житловий будинок.
Нестача медикаментів була, коли знаходились в окупованому місті.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.