У перший день війни я була у паніці. В березні російські війська окупували наше селище. Я з дітьми ночувала у бомбосховищі. Було дуже страшно. Світла, води та газу не було. Продуктів на всю родину не вистачало. Ми виживали на межі голоду.
Найбільше мене шокувало, що саме росіяни накоїли з нашою країною. Це жах. Багато зруйнованих будинків та загиблих людей.
Коли ми виїжджали, я боялась, що росіяни нас не випустять, бо мій чоловік – поліцейський. Але евакуюватись вдалося. З двома дітьми на руках я дісталася Запоріжжя. Зараз живемо тут, сподіваємось тільки на мир.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.