Історії, які ви нам довірили
«Я хоч і читала всі прогнози, але все одно не вірила, що буде така повномасштабна війна», - розповідає Світлана Нестеренко з Бердянська. 24 лютого у місті пролунали перші вибухи і вона зрозуміла, що всі побоювання підтвердилися. Їй зателефонував знайомий із Мелітополя та сказав, що окупанти вже у них у місті. Тому наступного дня, жінка із сином, взявши лише необхідні речі та собаку в машину – виїхали до Запоріжжя. Вона каже, що дуже боялася за сина, він у неї студент і йому необхідно доучуватися на території України, а у рідному місті його могли призвати до російської армії. «Я за сина злякалася. Я ж розумію, що там робиться у цих бананових республіках» – згадує Світлана. Каже, що в обласному центрі вони мали складнощі з пошуком квартири, бо вони приїхали з собакою. Жінка каже, що вона вірить у наші збройні сили та сподівається, що їхнє рідне місто незабаром звільнять.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
