Я родом із Сумської області. Останні десять років жила і працювала в Харкові.
24 лютого прокинулася від вибухів. З соцмереж дізналася, що почалася війна. Я не знала, як на це реагувати.
Я та інші члени моєї сім’ї залишилися без роботи, тому фінансово важко.
Морально також, бо кожного дня гинуть люди. Коли чую сирену, думаю, що можу бути наступною.
Ми виїжджали з Харкова. Місяців п’ять проживали в Сумській області, потім поїхали до друзів в Одесу, але не довго там не витримали. Повернулися в Харків. Тут вже спокійніше. За час війни ми з рідними зблизилися, стали більше цінувати одне одного.
Хочеться, щоб війна закінчилася якнайшвидше.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.