Коли почалась війна, я переїхала з квартири до маленького приватного будинку. Я годую безпритульних тварин, у мене їх багато, тому виїхати нікуди не можу. Мій брат живе в Маріуполі. Я довго не могла його знайти, на щастя, він вижив.
Найбільше мене шокувало, що не можу спокійно спати. Під час обстрілів часто біжу у підвал.
Психологічно я намагаюсь справлятись зі стресом, бо ніхто мені не допоможе. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться та ми житимемо у мирі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.