Євангеліна Сливець
Учениця 8 класу Любопільської гімназії Визирської сільської ради Одеського району Одеської області
Вчитель: Мусієнко Ірина Іванівна
Я прокинулася від вибуху о 5 годині ранку. Спочатку я подумала, що це просто військові навчання, але коли по нашому селі проїхали військові машини з гарматами, я почала нервувати. Але мене в цей тяжкий час підтримувала моя матуся. Ми одразу увімкнули телевізор і стали спостерігати за новинами.
Ми з матусею одразу зібрали всі наші документи та пішли на роботу до неї. Там ми збирали гуманітарну допомогу військовим. Також ми плели маскувальні сітки. Я на той час була хвора з температуро, але теж долучилася до роботи. Були дуже гучні вибухи, лунала повітряна тривога…
Тато нам постійно допомагав відвозити їжу для військових на їхні пости, позиції. Їжу приходили готувати жінки з села. Хлопці захищали нас неподалік.
Я постійно малювала малюнки, писала листівки, робили різні поробки-обереги, аби підтримати дух нашим захисникам.
У нашому селі проводяться постійно різні ярмарки, лотереї, де збираються кошти на потреби ЗСУ. Хлопці до нас постійно звертаються, а ми їм по можливості допомагаємо. І я хочу, щоб кожен українець допомагав нашим воїнам. Йде вже третя зима… нам холодно, а їм холодно і важко без сім’ї.
Слава Героям та кожному воїну ЗСУ!
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.