Після початку війни росіяни ходили по хатах та грабували людей. Я сиділа у підвалі, бо обстріли були дуже сильні. Не було світла, води й газу. Виживала я важко, тому прийняла рішення виїжджати. З дітьми ми сіли в автівку до волонтерів та евакуювались. Взяти з собою собаку та кота не вийшло, про що я дуже шкодую. Що з ними зараз, я не знаю.
Зараз я живу в Запоріжжі у знайомої. Чекаю на мир. Нехай зупиниться цей жах.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.