Історії, які ви нам довірили
Мені 69 років, пенсіонер, проживаю в Миколаєві. Виїжджав, але зараз знову тут.
В себе в квартирі я був, спав. Коли почув вибухи, прокинувся. І в інтернеті прочитав, що почалася війна: почали обстрілювати міста України.
Виїжджав своїм авто, коли були часті обстріли, а потім повернувся.
Шокує взагалі початок війни: чого вони сюди приперлися? До сих пір це шокує.
Мене вражає добре ставлення до людей, які постраждали від війни. Те, що нам допомагають гуманітарною допомогою. Їжа в нас є, воду питну нам привозять - катастрофи немає. Світло є, газ є. Було відключення, але ненадовго.
Закінчення війни залежить від того, як нам будуть допомагати зброєю.
Я вже майже прожив своє життя. Звісно, хочеться, щоб онуки жили в мирі, навчалися і не бачили всього цього, що ми переживаємо. Щоб працювали і відбудовували нашу Україну.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
